Застосування люцерни в якості сидеральної рослини

Автор Альфагро — В Категорії Сидерати, Сидерати — 13.09.2018

13

Вер
2018

Споживацьке ставлення до природних ресурсів сильно вдарило по добробуту середовища, в якому ми живемо. У тому числі це торкнулося і землеробства. Безцеремонне виснаження ґрунту нескінченними хімічними обробками і цілорічною оранкою не могло залишитися без наслідків. Земля приходить в непридатність і вимагає відпочинку. Кращий спосіб організувати своїй землі якісну “відпустку” – це засадити її сидеральними рослинами. Вони відновлять її структуру, повернуть потрібні поживні речовини і придушать бур’яни і паразитів.

Люцерна – одна з таких сидеральних рослин, за допомогою якої можна врятувати навіть саму безнадійну ділянку. Достатньо лише мати терпіння і крихту знань про рослинництво. З першим ми допомогти не в силах, але інформацію про люцерну надамо із задоволенням.

Люцерна – дуже поширена на планеті багаторічна бобова культура. Існує більше сотні видів люцерни, але як сидерат підійдуть лише кілька видів з певними позитивними якостями.

Плюси і мінуси люцерни як сидерату

Переваги

Бобові рослини як сидерат знамениті своєю здатністю насичувати землю колосальною кількістю азоту. При цьому азот надходить в усі частини рослини і коріння можна згодом використовувати як добриво рівно так само, як і листя з стеблями.

Потужна корнева система покращує циркуляцію вологи і повітря в десятки разів, при цьому рослина абсолютно невибаглива в плані догляду. Вона здатна перенести як холод, так і довго тримається при посусі. При цьому рослина здатна ощулачувати грунт і виступати в якості прекрасного корма для тварин або ефективного добрива.

Люцерну часто використовують на виснажених ділянках протягом декількох років поспіль, щоб повернути грунт в боєздатний стан. Такий підхід дає максимальний результат і набагато ефективніше скоса після першого сезону (за 2 роки коріння люцерни занурюються в землю на глибину до 5 метрів, створюючи сотні тисяч капілярів).

Недоліки

Через популяризації сидерата і усвідомлення його цінності зросла і ціна. Якщо потрібно обробити ціле поле на пару сотень або навіть тисяч гектар, це виллється у велику суму. При цьому люцерна дуже вразлива в перший місяць після посадки. Потрібно пристойна кількість вологи і тепла, інакше може зійти лише частина засіяного сидерата. Також люцерна практично марна при сильнокислому грунті (без внесення вапна на результат можна не розраховувати).

Технологія вирощування люцерни

Люцерна найбільш ефективна, якщо садити її після озимих кормів, кукурудзи, картоплі та інших коренеплодів. Ну а після збагачення сидератом найкраще зійдуть: зернові, капуста, помідори, редис, бавовник і редька. Восени люцерну вносять після глибокої оранки на 25-30 см. Навесні – відразу після боронування із застосуванням катка. Глибина загортання повинна знаходитися на рівні не вище 2 см.

Оскільки люцерна відрізняється багаторічним ефектом, краще застосовувати її на максимально запущених землях протягом 2 років. Тоді вкладення коштів буде максимально виправданим і ефективним.

Найкраще сіяти люцерну на початку весни і застосовувати її на протязі двох років на виснаженому грунті.

Щоб бути впевненим у результаті, оболонку насіння люцерни варто пошкодити вручну і гарненько просушити їх на сонці. Якщо пагони сходять нормально, не варто зайвий раз допомагати їм водою. Стандартної кількості вологи з опадів рослині достатньо. Якщо переборщити з поливом, почнуться проблеми з проростанням кущів. Скошувати люцерну сидерат в перший раз варто відразу після цвітіння – через 60 днів. Можна залишити рослину перегнивати, нагодувати їм худобу або зібрати в якості компосту. Зелене добриво відросте назад вже через 30 днів.